Понад 51 млн грн на дах і вікна: як відновлюють МЦКМ після травневого удару
У київському Міжнародному центрі культури і мистецтв (МЦКМ) триває масштабне відновлення після російської атаки в ніч на 24 травня. Тоді внаслідок удару загорілася покрівля історичної будівлі, вибухова хвиля вибила вікна, пошкодила фасад і частину внутрішніх приміщень. Наразі в комплексі відремонтували 2 000 м² даху та замінили майже 1 000 м² вікон. Загальна вартість цих робіт перевищила 51 млн грн.
Ще у квітні команда МЦКМ спільно з архітектурним бюро «Форма» представила план комплексної реновації культурного простору. Паралельно розпочалися переговори з представниками бізнесу та посольств щодо порятунку аварійного флігеля, де раніше працював кінотеатр «Кінопалац» і розташовувалися тренувальні зали знаменитої Школи Дерюгіних із художньої гімнастики.
Однак травнева атака змусила переглянути пріоритети: частину запланованих робіт відклали, зосередивши ресурси на ліквідації наслідків руйнувань і збереженні історичної споруди.
«Якби майже 200-річна будівля залишилася без відновленого даху та опалення хоча б на одну зиму, наслідки могли б бути незворотними — і державі просто не було б чого повертати», — зазначають у команді МЦКМ.
Найбільше коштів спрямували на капітальний ремонт покрівлі площею 2 000 м² — понад 34 млн грн. Ще більш як 17 млн грн витратили на демонтаж пошкоджених вікон, встановлення нових конструкцій, облаштування укосів і підвіконь.
Водночас у комплексі продовжують модернізацію інфраструктури, яка десятиліттями потребувала оновлення. Зокрема, майже завершено облаштування перших нових чоловічих і жіночих санвузлів вартістю понад 4 млн грн. Понад 10 млн грн інвестували в ремонт і часткову заміну системи опалення радянських часів, яка вийшла з ладу минулої зими. Ще більш як 10 млн грн спрямували на відновлення пошкоджених дверей, прибирання та вивезення будівельного сміття, облаштування зони для куріння й початок реконструкції вхідної групи.
Одним із ключових напрямів модернізації стало створення першого сертифікованого укриття всередині комплексу, розрахованого на 2 000 людей. В умовах повномасштабної війни наявність такого простору є необхідною умовою безпечного проведення культурних подій.
Наступний етап передбачає реставрацію колон і дверей біля центрального входу, завершення реконструкції вхідної зони, оновлення решти санвузлів, облаштування нових гримерних кімнат та розширення барних зон.
Попри значні обсяги виконаних робіт, одним із найскладніших питань залишається порятунок флігеля колишнього «Кінопалацу». Приміщення вже кілька років перебуває в аварійному стані, а дві його несучі стіни опинилися під загрозою обвалення.
За рік і чотири місяці орендар перерахував державі близько 33 млн грн орендної плати без ПДВ за весь комплекс. Із цієї суми понад 4 млн грн припало саме на аварійний флігель, який протягом усього цього часу залишався непридатним для експлуатації.
У МЦКМ наголошують, що реалізація проєкту має значення не лише для збереження окремої історичної пам’ятки, а й для формування нової моделі управління державними культурними об’єктами.
«Ми фактично створюємо безпрецедентний для України кейс, коли великий культурний заклад не лише не потребує постійного бюджетного фінансування, а навпаки — генерує доходи для держави та відновлюється коштом приватного інвестора. Ідеться про історичну будівлю, у якій понад 70 років не проводили масштабних ремонтів.
Ми хотіли б, щоб цей досвід став прикладом для інших культурних установ, адже нинішня модель державного управління далеко не завжди є ефективною. Частина закладів культури на 70–90% фінансується з державного бюджету, тобто коштом платників податків.
Для нас цей проєкт — не просто реконструкція концертного майданчика. Це спроба довести, що історична культурна спадщина може отримати нове життя завдяки приватним інвестиціям, сучасному управлінню та довгостроковій стратегії розвитку. Але для того, щоб такі приклади ставали системними, держава має забезпечити інвесторам зрозумілі правила гри та гарантії, співмірні з масштабом їхніх вкладень», — говорять у МЦКМ
Ще одним стратегічним викликом для збереження комплексу є стан схилу, на якому розташована майже 200-річна споруда. Через поступове сповзання ґрунту під загрозою може опинитися не лише окрема частина, а й уся будівля. За оцінками команди МЦКМ, без належного втручання критична ситуація може виникнути вже протягом найближчих 5–10 років.
Для детального дослідження стану схилу планують залучити геологів. Попередня вартість робіт із його укріплення та збереження історичного комплексу оцінюється у 1–2 млрд грн.
У МЦКМ переконані, що залучення приватного капіталу такого масштабу можливе лише за умови довгострокових державних гарантій. Відтак подальше майбутнє одного з найбільших культурних майданчиків столиці залежатиме не лише від готовності інвестора вкладати кошти, а й від можливості вибудувати стійку модель співпраці між державою та приватним сектором.
